Структура курсової роботи

Курсова або дипломна робота повинна бути структурованою, тобто містити:
•          Титульний аркуш;
•          Реферат (для випускної кваліфікаційної та дипломної робіт);
•          Зміст;
•          Перелік умовних позначень (при необхідності);
•          Вступ;
•          Огляд літератури,
•          Експериментальну частину, що складається з розділів “Об’єкти, матеріали і методи дослідження”, “Результати та їх обговорення”;
•          Висновки;
•          Список використаних джерел;
•          Додатки (при необхідності).

Вимоги до змісту курсових, дипломних робіт

Курсова робота на третьому курсі носить реферативний характер. У ній студент повинен обгрунтувати необхідність та актуальність даних досліджень, показати вміння працювати з науковою літературою, провести аналіз існуючих в літературі даних з цієї проблематики та зробити аргументовані висновки.

Дипломну роботу спеціаліста, як і магістерську кваліфікаційну роботу повинні відрізняти актуальність тематики, використання комплексу методів досліджень, постановка експерименту, завершеність.

Реферат є коротким (об’ємом до 1 стор.) викладом змісту роботи, в якому зазначається мета і задачі роботи, матеріали і методи, найбільш суттєві результати, їх новизна, висновки, кількість ілюстрацій та бібліографія (кількість назв робіт у списку літератури).
Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, якщо вони мають заголовок, а також вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків тощо.

Перелік специфічної термінології, маловідомих скорочень, нових символів, позначень тощо, які повторюються більше трьох разів, подають у вигляді окремого списку умовних позначень перед вступом. Мир рефератов.

У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми (задачі), її практичне значення, обгрунтовується необхідність проведення дослідження, характеризуєтсья актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Також формулюється мета роботи та конкретні задачі, які необхідно вирішити для досягнення мети. Інакше кажучи, у вступі студент повинен показати своє вміння розглядати власну наукову роботу з точки зору її загального значення для науки та виробництва.

Слід також вказати, у плані яких комплексних досліджень виконувалась робота, де доповідались та де були опубліковані результати.
Вступ звичайно займає до 2-3 сторінок.

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів тощо. Кожен розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу бажано формулювати висновки, де викладаються наведені у розділі наукові чи практичні результати.

В розділах основної частини подаються:
I. Огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень.

В огляді літератури характеризуються лише ті праці, що мають безпосереднє відношення до теми роботи. Обов’язковим є посилання на першоджерело. При цьому слід дотримуватись наступних правил:
- прізвища авторів, включені у контекст речення, пишуться без ініціалів, наприклад: “в ході спостереження Петрова (1992) встановила….”;
- після прізвища у дужках вказується рік видання праці;
- у випадку цитування праць іноземного автора вказується його прізвище мовою оригіналу, а потім – рік видання роботи;
- допускається при посиланні на першоджерело обмежитись позначенням його порядкового номера (згідно зі списком літератури) у квадратних дужках.

Для полегшення написання огляду літератури краще записувати дані кожного джерела та автора на окремих аркушах. Такі аркуші легше систематизувати. Реферати українською.

При огляді літератури частіше всього використовується хронологічний порядок: спочатку висвітлюються найстаріші праці, тоді нові і найновіші. Можна джерела групувати за тематичним принципом.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини роботи.

Огляд літератури повинен закінчуватись певними підсумками одержаних різними авторами результатів.

Експериментальна частина роботи.
1) Виклад методики і основних методів досліджень;
2) Відомості про проведені теоретичні або експериментальні дослідження;
3) Аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В цій частині.
В експериментальній частині роботи описується місце, час та об’єкт дослідження, детально описується методика, якомога повніше наводяться результати досліджень автора з даної проблеми, з обов’язковим аналізом, оцінкою їх достовірності та порівнянням з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць. Якщо без змін використовуються загальноприйняті методики, то слід посилатись на праці, де вони в такому вигляді описані.

Після детального опису дослідів чи спостережень результати звичайно зводяться у таблиці – головний документ кожного досліду. Реферати.

Дані таблиці аналізують та порівнюють з резульатами, отриманими іншими авторами. Якщо отримані дані істотно відрізняються від літературних, то обов’язково з’ясовують причину відмінності.

Числа у таблицях подають з однаковою точністю (або однаково заокруглюють). Пустих клітинок у таблиці бути не повинно. При відсутності даних ставлять знак –.

Загальні Правила виконання діаграм та графіків описано у літературі.
Якщо аналіз власних результатів досить широкий (особливо в роботах експериментального характеру), то можна вводити окремий підрозділ “Обговорення результатів”.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані в роботі, в яких повинно формулюватись розв’язання даної проблеми (задачі). При цьому необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обгрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання.

У висновках не можна перебільшувати результатів власних досліджень.
Список використаних джерел розміщують або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків, або у порядку появи посилань в тексті (найбільш зручний і рекомендований для користування спосіб).

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів.

Додатки – це допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи (проміжні формули, розрахунки, допоміжні таблиці, інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, ілюстрації допоміжного характеру).

Додатки подають в кінці курсової або дипломної роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки, але нумерують їх як продовження усієї роботи. Нумерують додатки великими літерами української абетки.